Чи задовольняє нас система медичної допомоги?

ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О., голова Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, web page національних меншин і міжнаціо¬нальних відносин (Блок Литвина). Наступним висту¬патиме Капшук. ШЕВЧУК С.В., заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань європейської інтеграції (Блок Юлії Тимошенко). Насамперед дозвольте подякувати за плідну роботу і спів¬працю голові Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я пані Тетяні Бахтеєвій. Шановний Голово Верховної Ради України! Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги, учасники слухань! Шановний Володимире Михайловичу! Шановні народні депутати! Шановний Володимире Михайловичу! Вельмишановні учасники всеукраїнського лікарського консиліуму! Володимире Михайловичу, пропоную виділити один день, щоб прийняти ці законопроекти в пакеті, вони практично готові. Я не понимаю, почему народному депутату так трудно воспринимать финансирование железнодорожного здравоохранения, которое на сегодняшний день, кроме заработной платы, имеет 26 процентов на энергоносители, меньше 1 гривни в день на питание и медикаменты. О том, что страховая медицина, о которой так много сегодня говорили и еще будут говорить неоднократно, имеет одну очень важную мотивацию. Сегодня за счет медицинского страхования застрахо¬ванный может сделать операцию эндопротезирования, а также имеет свободный доступ к высокоспециализированным медицин¬ским услугам.

Последнее, что я хочу сказать, друзья мои: нельзя ждать скорого эффекта – получения качественной медицинской по¬мощи – даже при очень больших инвестициях в медицину, поскольку только в условиях развитой экономики возможно до¬стижение некоего критического уровня, при котором при увеличе¬нии бюджета, скажем, на 20 процентов качество медицинской помощи также возрастет на 20 процентов. Это крайне важный момент, о котором следует говорить. О зарплате я не буду говорить. Может, это стоило бы посчитать? Закончить свое выступление я хотел бы все-таки, знаете, на оптимистической ноте, поскольку понимаю, что всем нам пред¬стоит огромная работа и огромная ответственность. Кроме того, что существует стандартное увеличение окладов врачам предусматривается еще и установлении надбавок на фиксированной позиции. Кроме того, и сами лица в индивидуальном порядке могут покупать полисы. Пам’ятаю ваш виступ на з’їзді Українського медичного союзу, коли ви сказали, що будете підтримувати галузь охорони здоров’я і докладете всіх зусиль для того, щоб вивести її з ганебного становища, в якому вона перебуває. Українські медич¬ні фахівці, на відміну від західних, за мізерної платні, за відсутно¬сті сучасного медичного устаткування, всупереч дії найбільш поширеного медичного препарату в наших аптеках, який назива¬ється плацебо, незважаючи на суспільну амнезію щодо створення належних житлових умов для медиків та всупереч іншим пере¬шкодам, отримують далеко не найнижчі європейські показники здоров’я.

Знаєте, для мене як не для медика, а як для споживача медичних послуг є елементарне розуміння, що шлях реформування медицини – це не слова, а дії. Це створить ринок у наданні медичних послуг в охороні здоров’я. А чи будуть реалізовані ці закони, якщо з 1991 року 30 указів Президента, 180 розпоряджень і постанов Кабінету Міні¬стрів щодо охорони здоров’я не реалізовані? Тому ми закликаємо всіх, кому не байдужа доля українського народу та вітчизняної галузі охорони здоров’я (я, до речі, звертаюся, не тільки до присутніх, а й до відсутніх народних депутатів), припинити дискусії і прискорити вирішення питання про законодавчого врегулювання в Україні системи медичного страхування шляхом прийняття проекту Закону України “Про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування”. Саме такий підхід покладено в основу законопроекту “Про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування”, розробленого народними депутатами України – членами нашого комітету за участі Міністерства охоро¬ни здоров’я. МАЛОФІЙ Л.С., начальник Головного управління охорони здоров’я Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Вихід є – це збере¬ження існуючої державної системи організації охорони здоров’я, але на наукових та економічно обґрунтованих засадах, наприклад, як на Кубі”. Так звана реформа охорони здоров’я, оголошена на початку 90-х років минулого століття, так і не відбулася, і ми втратили, я підкреслюю, позитивні досягнення минулих років, а часто – довіру громадян.

Минуло вже сім років, як ми взялися за це питання, і маємо 17 варіантів закону. Для системы здравоохранения это органический переход к новой системе финансирования, увеличение доли и стабильности государственного финансирова¬ния, реальное равновесие между гарантиями и финансовыми ре¬сурсами. Ощутима польза и для медико-санитарных учреждений – это увеличение доходов, стабильное финансирование, больше самостоятельности в использовании полученных средств, эффективное использование ресурсов и повышение качества медицинских услуг. Первый – нужно не забывать о том, что может быть долевое участие граждан, как это сделано в целом ряде европейских стран, например в Молдове, об опыте которой мы говорили. Конечно, это привело к ряду существенных улучшений. Крім того, за домовленістю з керівниками підприємств, колективами, профспілковими організаціями за результатами ро¬боти за рік ми робимо перегляд фінансових справ і частину коштів реінвестуємо в медичні заклади. Протягом 2008 року страхова компанія “Нафтогазстрах” направила в медичні заклади 36 мільйонів гривень (це живі кошти і медикаменти), 5 відсотків виплачено на руки. Гіпотетично ми акумулюємо, наприклад, 25 мільйонів гривень від того страхування. Ми створили таку схему, коли застрахована особа, маючи на руках договір страхування з підписом фізичної особи і з печаткою та підписом генерального директора страхової ком¬панії, звертається безпосередньо до лікувального закладу. Комітет разом з медичною громад¬ськістю підтримує запровадження в Україні загальнообов’язкового державного медичного страхування.